Людське серце – це музичний інструмент, воно вміщує в собі велику музику. Вона спить, але вона тут, чекає відповідного моменту, щоб запалати, бути вираженою, бути заспіваною, бути затанцьованою. І цей момент виникає завдяки любові. Без любові людина ніколи не дізнається, яку музику вона носила в своєму серці. Тільки через любов ця музика стає живою, пробудженною, з можливої починає ставати дійсною.
Ви питаєте "Що таке кохання?" Це глибоке спонукання бути єдиним з цілим, глибоке спонукання розчинити Я і ТИ в єднанні. Любов така, тому що ми відокремлені від нашого власного джерела; з цього відокремлення зростає бажання повернутися назад в ціле, стати єдиним з ним.
Чоловік і жінка – це двері до Бога. Бажання любові є бажанням Бога. Ви можете розуміти це, можете не розуміти, але бажання любові дійсно доводить існування Бога. Немає інших доказів. Саме тому, що людина любить, Бог є. Саме тому, що людина не може жити без любові, Бог є.
Людина повинна рухатися в любові. Це перший крок до Бога, і його не можна обійти стороною. Той, хто намагається уникнути кроку любові, ніколи не досягне Бога. Це абсолютна необхідність, тому що ти усвідомлюєш свою тотальність, тільки коли тебе провокує присутність іншого, коли твоя присутність посилюється присутністю іншого, коли інший виводить тебе з твого нарцисичного, замкнутого світу під відкрите небо.
Коли ви близько підходите до любові, зростає великий страх, виникає сумнів – якщо ви розслабитеся, якщо ви дійсно увійдете до цього, чи будете ви в змозі знову повернутися назад? Чи будете ви в змозі захистити вашу особистість, вашу індивідуальність? Чи правильно так ризикувати? І розум вирішує не ризикувати так, тому що, принаймні, ви є – ненасичені, голодні, нещасні – але, принаймні, ви є. Зникнути в якійсь любові – хто знає? Ви зникнете, і потім – яка гарантія, що там буде радість, що там блаженство, там буде Бог? Це той же страх, який випробовує сім'я, коли воно починає вмирати в грунті. Це смерть, і сім'я не може уявити собі, що буде життя, що виросло з цієї смерті.
Любов – це пожива для душі. Любов для душі – це те ж саме, що їжа для тіла. Без їжі тіло слабке, а без любові слабка душа.
Без любові людина може бути багатою, здоровою, знаменитою; але вона не може бути нормальною, тому що вона нічого не знає про внутрішні цінності.
* ОШО - відомий індійський філософ, засновник власного вчення, що декларує своєю метою вільне і щасливе життя людини, боротьбу з упередженнями, штучними цінностями суспільства, бюрократичною державою, бездуховністю тощо.
No comments:
Post a Comment